.jpg)
Корисні поради батькам з питань вакцинації
Що таке вакцинація?
Вакцинація — найефективніший спосіб захисту від інфекційних захворювань. Імунна система реагує навведену вакцину, виробляючи імунітет проти інфекції, і таким чином формує у вашої дитини захист проти хвороби
В основному, вакцини вводяться в організм у вигляді уколу (ін’єкції). Деякі вакцини, наприклад, „жива” вакцина проти поліомієліту (ОПВ) — у вигляді крапель у рот (орально). Також „живі” вакцини можуть вводитися інтраназальним шляхом (у вигляді спрею в ніс), як вакцина проти грипу, що використовується в США (в Україні цей тип вакцини проти грипу на момент випуску брошури не застосовувався).
Чому для дитини важливо робити щеплення?
Вакцинація потрібна для захисту вашої дитини. Інфекційні хвороби дуже небезпечні, можуть викликати ускладнення, інвалідність, деякі — смерть.
Вакцинація захищає вашу дитину від інфекцій, запобігає тяжкому перебігу хвороби й ускладненням у випадку інфікування. Загартовування, добре харчування важливі для здоров’я дитини, але, на жаль, вони не захищають від інфекційних хвороб. Ніщо не зможе захистити вашу дитину від небезпечних інфекцій краще за вакцинацію. Альтернатив вакцинації немає. Дитина, яка не отримала щеплення, наражається на великий ризик захворіти й отримати ускладнення. Зокрема, у таких дітей при зараженні гепатитом В розвивається хронічний гепатит В, який призводить до розвитку цирозу і раку печінки. У дітей до 1 року туберкульоз протікає у вигляді генералізованої форми — з ураженням печінки, нирок, кісток. Часто він викликає ураження мозкових оболонок — туберкульозний менінгіт. Гемофільна паличка (Хіб-інфекція) у дітей перших років життя, яким не робили щеплення, призводить до розвитку пневмонії (запалення легенів), гнійного менінгіту (запалення оболонок мозку), сепсису („зараження” крові), епіглотиту (запалення надгортанника, що призводить до задухи) і отиту (запалення середнього вуха), гнійного артриту (запалення суглобів), гнійного остеомієліту (запалення кістки).
Від яких інфекцій дитина отримує захист за календарем щеплень в Україні?
Згідно з календарем профілактичних щеплень в Україні дитина отримує захист від 10 інфекцій: гепатиту В, туберкульозу, дифтерії, кашлюка, правця, поліо мієліту, гемофільної інфекції, кору, краснухи і паротиту (свинки). Необхідні для дитини щеплення проти цих захворювань проводяться у поліклініці безкоштовно.
Що таке безпечність вакцини?
Безпечність вакцини визначається тим, наскільки часто вона може викликати тяжкі реакції. Реакція на вакцину — це зміна стану здоров’я, пов’язана з властивостями самої вакцини, тобто з її компонентами (консервантом, стабілізатором, ад’ювантом, збудником хвороби — живим чи вбитим).
Не всі зміни у стані дитини після вакцинації є реакціями на вакцину. Частіше порушення здоров’я пов’язані із захворюваннями, що збіглись у часі в період після вакцинації. При будь-якому погіршенні стану дитини після вакцинації її має оглянути лікар.
Наприклад, дитина у день вакцинації підхопила грип або іншу вірусну інфекцію у черзі в дитячій поліклініці. Протягом наступних кількох днів у неї з’являться симптоми ГРВІ, але таке погіршення здоров’я настане незалежно від зробленого напередодні щеплення.
Які реакції можуть виникнути після вакцинації?
Реакції можуть бути двох типів:
• місцеві (почервоніння, підпухлість чи болісне відчуття у місці ін’єкції) або легкі загальні (підвищення температури тіла, висип після введення „живої” вакцини проти кору, паротиту, краснухи). Ці реакції минають самостійно за кілька діб.
• тяжкі — виникають вкрай рідко. Наприклад, анафілактичний шок - тяжка алергічна реакція, яка може проявитись у перші 30 хвилин після проведення вакцини в одному випадку на мільйон введених доз. При анафілактичному шоку необхідна правильно і вчасно надана медична допомога.
Які існують протипоказання до вакцинації?
Вакцинація не робиться дитині, в якої є високий ризик розвитку ускладнень, чи при станах, коли імунна відповідь на введену вакцину не сформується.
Важливо пам’ятати, що наявність протипоказань ще не означає, що у разі проведення щеплення виникне ускладнення. Незважаючи на те, що в кожній країні перелік протипоказань до вакцинації може дещо відрізнятись, у більшості країн Європи, в США, Канаді та інших країнах світу перелік протипоказань схожий на протипоказання до вакцинації, визначені Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ). А саме — існує лише кілька протипоказань до вакцинації:
1. Гостре захворювання, щщо супроводжується температурою вище 38,5°С.
2. Серйозна алергічна реакція (анафілактичний шок) на попередню дозу вакцини чи відома алергічна реакція на один із компонентів вакцини (наприклад, на желатин, неоміцин, курячий білок та ін.).
3. Захворювання і стани організму, при яких імунітет після введення вакцини може не сформуватися (наприклад, в умовах хіміотерапії у онкологічних хворих; при вживанні великих доз стероїдних гормонів; при вживанні ліків, що пригнічують імунітет; при СНІДі). Інактивовані вакцини безпечні для таких людей, адже не містять живого вірусу чи бактерії, однак успішне вироблення імунітету після введення вакцини не гарантується.
4. Дітям з неконтрольованою епілепсією не рекомендовано вводити цільноклітинні вакцини проти кашлюка.
5. При вагітності не рекомендоване введення „живих” вакцин (вагітні жінки в багатьох країнах вакцинуються від грипу щорічно інактивованими вакцинами).
В Україні перелік протипоказань ширший. Наприклад, в Україні не можна вакцинувати дітей з підвищеною температурою. Перелік протипоказань визначений наказом Міністерства охорони здоров’я України.
Наявність протипоказань до вакцинації визначається індивідуально для кожної дитини. Протипоказання до вакцинації на тривалий час (до 3 місяців і більше) — так зване „медвідведення від щеплень” — встановлюються імунологічною комісією. Такі комісії існують при кожній лікувальній установі.
Якщо ваша дитина пропустила щеплення через протипоказання, ви можете продовжити курс вакцинації в подальшому за графіком, який визначить ваш педіатр або сімейний лікар.
Про що потрібно сказати лікарю до вакцинації?
Вам обов’язково слід проінформувати лікаря про наступні факти:
• якщо вам здається, що дитина хвора;
• чи є у дитини алергія на медичні препарати, продукти харчування або вакцини;
• чи спостерігалась у дитини серйозна реакція на вакцинацію в минулому;
• чи були у дитини проблеми зі здоров’ям, пов’язані з астмоюхворобами легенів, серця, нирок, метаболічними розладами (наприклад, діабет), хворобами крові;
• чи були у дитини судоми;
• чи приймала дитина препарати, що пригнічують імунітет (кортизон, преднізолон, інші стероїди, препарати для лікування раку), чи проходила променеву терапію;
• чи отримувала дитина переливання крові або продуктів крові, імуно(гамма) глобулін;
• чи приймає вона якісь ліки;
• чи отримувала дитина будь-які вакцини протягом останніх 4-х тижнів.
Використовуйте кожен візит до лікаря, щоб з’ясувати усі питання здоров’я і розвитку дитини, які вас цікавлять.
Що зробить лікар перед вакцинацією?
Перш ніж зробити щеплення, лікар вивчить картку дитини, виміряє їй температуру і проведе загальний огляд. Лікар також надасть вам форму інформованої згоди і оцінки стану дитини для проведення вакцинації. Форма заповнюється одним із батьків або опікунів дитини.
Заповнений документ залишається у медичному закладі, в якому проводиться вакцинація. Ця форма затверджена Міністерством охорони здоров’я України і використовується на всій території України.
Крім того, лікар повідомить вам про:
• можливі реакції на вакцину і терміни, в які вони можуть виникнути;
• симптоми, при яких потрібно терміново звертатися за медичною допомогою;
• у якому дозуванні і яке саме жарознижувальне давати дитині;
• коли необхідно зробити наступне щеплення.
Обов’язково задайте перед вакцинацією усі питання щодо неї, які вас цікавцікавлять.
На що звернути увагу після вакцинації?
Іноді щеплення, що захищають вашу дитину від інфекційних захворювань, можуть викликати тимчасовий дискомфорт, наприклад, незначний біль у місці ін’єкції, підвищення температури. З цієї причини дитина може нервувати і плакати, відповідно, після щеплення вона потребує більшої уваги.
Іноді після щеплення у дитини може підвищитися температура. У такому разі дайте дитині жарознижувальне без вмісту аспірину — наприклад, парацетамол. Уважно прочитайте інструкцію і дайте ту дозу, яка відповідає віку дитини. Не одягайте на дитину забагато одягу і не загортайте у кілька ковдр. Температура у кімнаті, де перебуває дитина, повинна становити близько 22°С. Дитина має пити багато рідини. Повідомте лікарю про підвищення температури чи інше погіршення стану дитини.
Коли слід негайно звернутися за медичною допомогою?
Негайно звертайтеся за медичною допомогою, якщо:
• у дитини температура тіла 39°С та вище;
• дитина виглядає незвичайно блідою;
• дитина стала млявою, пасивною і загальмованою;
• дитина безупинно плаче впродовж 3 годин і більше;
• дитина плаче дивним, відмінним від звичайного голосом;
• дитина тремтить, здригається чи у неї почалися судоми;
• дитина відмовляється від їжі, блює.
До приходу лікаря:
• не панікуйте;
• при підвищеній температурі тіла дайте жарознижувальне;
• заспокоюйте дитину;
• підготуйтесь до можливої госпіталізації;
• тримайте під рукою медичну картку дитини (виписки, консультативні висновки, зроблені раніше).
